Погляд має назву "новизна", тому що він відсутній або недостатній на ринку. Тренд – характеризується будівельним усвідомленням цього нового погляду і пришвидшує сприйняття серед споживачів. Вивчення змін моди показує, що новий погляд рідко приходить поза існуючим. Мода - логічна еволюція предтечі наступного кроку в надбудові успішної пробної повітряної кулі, відповіді до соціальної зміни, або вираження культурного дрейфу.

Дослідження тенденцій подібне до спостереження за погодою. Тепла і холодна повітряні маси стикаються, і результат може бути різним: або ураган, або лиш дощ і поривчастий вітер. Є три стадії в еволюції трендів:

• Передпікова стадія – коли нововведення з'являється і найсприйнятливіші споживачі і підприємницькі фірми починають його розробляти.
• Модна стадія, коли усвідомлення тенденції росте, тому що ранні послідовники приєднуються до новаторів, щоб збільшити видимість тренду і найбільш передові модні бренди і роздрібні продавці перевіряють концепт.
• Основний потік (мейнстрім)– стадія, коли більшість консервативних споживачів приєднуються, видимість продовжує зростати, корпорації і бренди створюють на основі тренду капітал.
• сприйняття невеликою кількістю осіб, коротка тривалість і зміни більш особисті, ніж в моді загалом.
• виникає поза історичними межами – поширюється незалежно від предтеч або ж наступників.
• є задоволення однієї основної потреби, потреби в новому досвіді і майже повністю втрачає сенс, коли перше враження від новизни зникає.
  • Примхи зазвичай обмежені специфічними сегментами в суспільстві.
  • На відміну від нових соціальних рухів, які створюють новий соціальний склад, примхи рухаються через підгрупу швидко, залишаючи її стійкою.
  • Примхи пропонують просту заміну речей, що були випущені раніше.
  • Примхи тривіальні, не в значенні емоційному або функціональному, але в її тривалості – примхи сприймаються старомодно.
  • Потрібно звертати увагу на те, що примха служить учасникам (наприклад: одяг йоги комбінує активний комфорт з останніми змінами у моді фітнесу).
  • Потрібно розглядати чи є примха символом духу часу (наприклад: любовні намистинки в 1970-х, перебільшено широкі плечі в 1980-х).
  • Необхідно аналізувати систему моди – мережі дизайнерів, виробників, розповсюджувачів,  споживачів, які залучаються до потоку примхи через соціальні групи.
  • Необхідно визначити походження примхи і характеристики перших новаторів.
  • Також потрібно розглянути бар'єри для акцептних і можливих модифікацій, коли примха розповсюджується від окремих груп споживачів до більших масових.
  • При русі крізь суспільство примха втрачає свою стилістичну цілісність.
  • Зворотною реакцією в тривалості є оскаженіле підвищення виробництва, що веде до перевиробництва і швидкого насичення ринку.
    • Створювати «команди вулиць» з молоді, яка відвідує клуби, спортивні заходи, концерти і інші гарячі точки на міських просторах, щоб поширювати наклейки, афіші чи інші промоушени для забезпечення відомості бренду усно.
    • Організовувати певну подію, наприклад радіостанцію в магазині з передачами на Веб-вузол магазину, журнал для прихильників марки, або кампанії трафарету, де слоган з'являється на вулицях міста в різних точках через короткий час.
    • Спонсорувати художній проект, як це зробив Nike, перетворивши взуття і одяг компанії на проекти експонатів галереї.
    • Робити тимчасові татуювання глядачам спортивної події.
    • Віддавати дизайни наступного сезону редакторам, стилістам, художникам, діджеям, Інтернет-продавцям, письменникам і іншим креативним діячам, хто може побачити або сфотографувати дизайн одягу – як шлях створення чуток – цей процес називається відбір продукту.
    • Короткострокові варіації, як наприклад шлях тенденцій, оскільки вони з'являються, еволюціонують, і зникають.
    • Циклічні варіації, коли стиль зображує повторення через якийсь час у відповідь на основну тенденція.
    • Тривалі тенденції, коли є фундаментальні і безперервні зміни в зразках культури.
    • Точне тлумачення і прочитання тренду в усіх його аспектах.
    • Відповідність тренду споживачеві профілює найвірогідніше його сприйняття з самого початку.
    • Відповідність тренду категорії продукту, ціновому пункту і роздрібному концепту ще більше доповнює дану вірогідність.

Є кілька варіантів розвитку подій після того як тренд входить в основний потік. Як фрагменти тренд зустрічатиметься в мікротрендах. Мікротренди є культурними завихреннями самих трендів, їх повтореннями або ж контр трендами (протилежними оригінальному тренду) – всі вони створюються на "передпіковій" стадії. 

На будь-якій стадії, тренд може відповідати опору (контркультурі), поглинатися іншою тенденцією, або бути відхиленим в деякому відношенні це змінює курс тенденції. Те, що, на перший погляд могло бути короткостроковою примхою, продовжує існувати, долаючи опір і зливаючись з іншими трендами.

Терміни «примха» і «класика» часто використовуються в обговоренні моди, але чи мають вони точне значення? Термін "примха" трактується у різний спосіб:

В порівнянні з тривалими соціальними змінами мода недовговічна. Примхивзагалі ще меншої тривалості. Класика є стабільним і витривалим стилем, який досягаючи максимального сприйняття тримається на піку ще тривалий період часу. Моду і примхи розділяють багато з цих же характеристик.

Відмінними рисами примх є:

Примхи не народжуються, вони відшукуються серед стилів, які вже раніше існували в межах певної підгрупи. Точкою відліку, де зароджуються примхи, варто вважати вищі класи і богемію, бо вини являють собою свого роду лабораторію, де можливий експеримент без загрози для суспільства в цілому. Багато інших дослідників моди також визнають, що джерелами ідей є саме еліта і аутсайдери.                       Інноваційні ідеї виявляють розвідники моди (скаути) і вони ж забезпечують їх рух від джерела до ринку законодавцями смаків. Такими розвідниками (скаутами) є журналісти, директори моди, прогнозисти і продавці – вони мають здатність виявляти і передавати примхи від субгрупи до основної маси споживачів, завдяки унікальному розумінню менталітету обох. Законодавці смаків – знаменитості, моделі, стилісти, лідери моди – вони наочно представляють новинку і роблять її прийнятною для більшості споживачів. Експорт примхи до ширшої аудиторії зазвичай включає певні зміни ідеї, які роблять її прийнятнішою для ширшої аудиторії. Класика– стиль, в якому через досить тривалий час здійснюються мінімальні зміни. Він залишається стабільним в межах сприйнятого ряду властивостей і вартості. Класика представляє серединний компроміс, бо їй властиві найбільш бажані для споживача риси. Особа звертається до класики, бажаючи уникнути крайнощів.

Є кілька підходів до оцінки тривалості існування примх :

Також потрібно аналізувати однорідно-обмежуючі аспекти примхи, оскільки вони більш передбачливі, ніж просто візуальні і естетичні. Дослідження варто починати зі спостереження за напрямом руху моди і його швидкістю. Потрібно визначити яким екстремальним стиль повинен стати перед тим, як він буде відкинутий. Оцінити або технологічний надлишок, або функціонал, які модифікації можливі і бажані, щоб розширити тривалість існування примхи. Цей вид аналізу може допомогти оцінити темп примхи і його вірогідну тривалість. Той же загальний формат може бути використаний, щоб оцінити більш тривалу моду.

Споживачі рідко приймають рішення, коли доступна вся ревалентна інформація. Більшість рішень зроблені при наявності неповної інформації. Іноді інформація є складнодоступною. Іноді навпаки забагато інформації, яка є суперечливою і перекрученою. У ситуаціях інформаційного дефіциту або інформаційного перевантаження, індивідууми все ще приймають рішення. Наслідування лідера моди – стратегія часто використовувана при невпевненості в ситуації. Послідовники допускають, що лідери моди володіють більш точною інформацію.

Коли нововведення представлене і лідер моди вирішує чи прийняти чи відкинути нововведення, інші імітують його дії, і розпочинається інформаційний каскад рішень.Інформаційні каскади можуть бути позитивними, коли усі індивідууми приймають нововведення, або негативними, коли усі індивідууми відкидають нововведення. Якщо важливий лідер моди фактично має точнішу інформацію і приймає позитивне рішення, то інформаційний каскад триватиме. Проте, якщо початкове рішення було помилковим, то інформаційний каскад буде крихким і все одно зруйнується. Додаткова інформація або легка зміна значення може зруйнувати каскад.                                                                                                       

Ідея каскадних реакцій зміцнює непропорційний ефект, декілька ранніх індивідуумів можуть забезпечити існування нововведення. Ці каскадні реакції пояснюють примхи, популярність або  крах новинки, і інші недовгі коливання, які, здаються химерними й існують без очевидного зовнішнього стимулу.

Багато ідей представляються на подіумах, але небагато з них успішно заручаються підтримкою. Протягом першої сотні років існування сучасної моди ця підтримка надавалася клієнтами.  Деякі дослідження моди цього періоду показують, що десята частина від спроектованого була розроблена спеціально для клієнтів. Відпочинок був покинутий, забутий і замінений новим ворохом запропонованих ідей для наступного сезону.

Роль воротаря («хранителя»), спочатку зіграну клієнтами, приймають продавці і преса. Продавці вирішують які ідеї моди будуть доступні споживачам, які будуть в обмеженому ліміті, а які масовими. Преса визначає тренди, вирішуючи які ідеї, представлені на подіумі, просуватимуться на сторінках торгових публікацій і журналів моди.

У минулому колекції відносили або до категорії «передових» (що забезпечувалося розказаною історією чи створюваною фантазією), або до категорії «роздрібних» (придатних за цільовим призначенням для певного споживчого сегменту). Сьогодні ж і преса, і продавці прагнуть узгоджувати свої погляди, перед тим, як вони поширяться серед споживачів. Редактори знають, що читачі купують те, що бачать на сторінках журналу, і що кожна зображена річ має бути доступна в роздрібному продажі. І журнали, і крамниці забезпечують відкриття дизайнерів і нових талантів. Більш, ніж коли-небудь, редактори і магазинні фахівці діляться інформацією – ключові магазини моди запрошують редакторів оцінити їх закупки і творіння, що мають на меті представити до нового сезону, а директори магазинів моди детально аналізують підхід преси. Дизайнерам потрібно враховувати реалії при зверненні до потреб обох сторін – як роздрібних продавців, так і преси.

Ідентифіковані тренди мають обов’язково отримати назву, етикетку (англ. – label – етикетка, марка), або ж слоган, який може бути використаний для впізнаваної ідентифікації. Якщо назва синхронна з духом часу, оригінальна і приваблива, то це прискорить рух тренду до популярності. Разом із отриманням етикетки приходить і хвиля інтересу (labeling– процес надання тренду назви, марки, етикетки). Ця хвиля інтересу привертає увагу тих людей в індустрії, хто усвідомлює потенціал тренду і поспішає розробити його у власних лініях. Це явище називається coat-tail ефектом. Популярний спочатку з відносно маленькою сферою «fashionistas» тренд рухається від групи до групи крізь соціальні межі – вік, прибуток, стиль життя – цей процес називається рух або ж потік.

Разом із етикеткою приходить хвиля інтересу. Потім розпочинається coat-tail ефект, коли впливові особи індустрії визнають потенціал примхи і продюсують її стосовно іншої продукції. Результати з’являються, коли примха рухається від групи до групи крізь соціальні межі. Якщо новинка має широке визнання і стабільну силу, вона перетворюється у моду. Якщо нововведення має широке звернення і владу, що є стабільною, то примха трансформується в моду. Дві умови свідчать про настання кінцевої стадії:

            Існує ще одна ознака настання кінцевої стадії існування примхи. Paul Poiret, великий кутюр’є початку 20-го століття і майстер змін моди, вважав основною роллю дизайнера забезпечення безкінечних новинок. Кредо Poiret – «усі моди закінчуються в надлишку», «мода не може ніколи відступати поступово в хорошому порядку», все закінчується колапсом. Кінець кінцем, примха старіє і звільняє сцену для наступника.

Сoat-tail ефект примхи є хитрим маневром, для якого існують певні директиви. Новинка має більшу силу, якщо вона відповідає істинній потребі або функціям, що асоціюються з тривалими конкуруючими трендами в іншій індустрії, сумісна з цінностями суспільства і візуально розповсюджена. Проблема дизайнерів в тому, що інколи, перебільшуючи значення примхи, вони бачать в ній тренд, який не існує. Проблема менеджерів в тому, що вони упускають момент для участі.

Прийняття рішення – результат реакції підходу-виключення. Коли покупець бачить потенційне задоволення потреби, бажання, або прагнення володіти чимось, він здійснює покупку. Якщо те, що шукається, не відповідає  ціновій категорії, зусиллям пошуку, або потрібен певний компроміс в дизайні продукту, споживач не зробить покупки. Кожна покупка – це компроміс між бажаними властивостями і запропонованим продуктом.

Дослідження руху тренду вимагає тільки декілька пунктів, щоб окреслити план і виявляти напрям. Тренд може просуватися вверх від вулиці через рівні споживачів від самого авангардистського до більшого основного напряму або вниз від екстравагантного унікального пошиття одягу високого класу, що носять знаменитості, до копії в яких гуляють по вулиці. Горизонтальний рух відбувається, коли люди прогресивно приймають стиль, і нововведення поширюється через сегменти ринку.

Циклічна природа моди зумовлюється рециркуляцією ідей – як, наприклад, повернення в моду хакі і кінофільмів про Другу світову війну у пізні 1990-ті. Що зумовлено частково ностальгією старших поколінь пам'ятати те, що сталося, і частково бажанням молодшого покоління випробувати музику і моду іншої ери, поп-культура здається колом, що постійно обертається, поступово збільшуючи швидкість. Пошук цих рухів, здійснюючи дослідженням обстановки в межах теоретичної структури, і візуалізуючи форму і напрям зміни, надає можливість прогнозистам передбачити напрям моди і швидкість зміни.

            Поширення тренду було прирівняно до поширення вірусу. Malcolm Gladwell, кореспондент New Yorker, використав цю метафору, коли виступав на Конференції Міжнародного Дизайну (International Design Conference) про створення «інфекційних» трендів дизайну – які швидко поширюються через споживче населення, досянаючи «епідемічних» пропорцій. Він переконав виготівників наділити «липкий» погляд подібною грипу владою, тому що споживачі не хочуть поглядів, що швидко зникають.

            Gladwell паралельно коментував концепт memes (термін «мем» вперше використав оксфордський професор Докінз у своїй книзі «Егоїстичний ген» в 1976 році, він називає «мемом» «одиницю культурної інформації, що здатна швидко розмножуватися»; мем– в математиці є одиницею передачі культурної інформації поширюваної від одної людини до іншої шляхом імітації) – однорідні, повторюючі ідеї або фрагменти поведінки, що рухаються через час і простір без тривалої підтримки від їх першоджерела. Мемамиможуть бути реклама слоганів, привабливі фрагменти діалогу на TV, або будь-який концепт, який встановлює його власне повторення у багатьох форматах. Чим більше копій мемів, тим вірогідніше, що вони повторюватимуться через час і простір. Продукт, погляд, або марка може стати мемом. Характеристики мемів дуже подібні до тренду: новинка і жвавість. Мем має одну додаткову важливу характеристику: він повинен упіймати швидку хвилю поширення від формату до формату.

Щоб поширюватися, тренди мають бути видимі для можливих послідовників. Тренди поширюються усно серед особистих мереж, коли одна особа візуально або усно рекомендує нову моду друзям або знайомим. Дзижчання (Buzz)– поширення чуток, чогось новоствореного, коли тренди проходять через медіа-мережі, рухаючись від одного формату до іншого (від новинних журналів до ток-шоу, від уранішніх показів до показів пізньої ночі). Отримана у такий спосіб інформація про тренд дає споживачеві почуття обізнаності стосовно інформації, доступної медіа-еліті. Поширення визначає, що люди в ЗМІ зараз говорять про новий рівень усвідомлення. Інтернет збільшує швидкість передачі пліток, вивантажуючи традиційні для ЗМІ новини про знаменитостей, нову продукцію, нові місця шопінгу, кінофільми раніше, ніж вони можуть з'явитися в традиційних каналах (газетах, журналах, телебаченні, радіо, і кінофільмах). PR-фахівці пробують створити чутки, «висаджуючи» інформацію в Інтернет і за допомогою інших «під радарних» видів кампаній. Оскільки споживачі покладаються ще і на нетрадиційні канали інформації, PR-фахівці штучно вироблюють чутки для впливових трендсеттерів і ранніх послідовників (роздуття).

Вірусний маркетинг надбудовує усне поширення в особистих мережах і чутки в медіа-мережах. Ідея поширення повідомлення широко серед населення розпочинається з декількох ключових носіїв.

Оскільки багато людей виростає з традиційним маркетингом, вони стають стійкими до його хитрощів. Вірусний маркетинг дає їм відчуття того, що саме вони виявляють продукт за допомогою персональних або медіа-мереж у спосіб, що робить їх «обізнаними» у порівнянні з суспільством. Практикуючі фахівці вірусного маркетингового можуть:

Незважаючи на форму, вірусний маркетинг зазвичай включає що-небудь вільно, де впливає перехресне з'єднання (наприклад, мода і музика, мистецтво, або спорт), здійснюючи вплив на інші події, користуючись багаторазовими каналами (наприклад, подія плюс Веб-вузол і медіа-охоплення), і поєднуючи просування в мережі з природною поведінкою (наприклад, вуличні команди і кампанії трафарету).

Споживачі розвивають відносини із стилем, продукцією, і маркою, засновані на звичці, дружніх стосунках, і задоволенні. Щоб новий тренд мав успіх, він повинен часто замінювати поточний закупівельний зразок. Менеджери впливають на обидві сторони процесу – з одного боку вони намагаються поєднати існуючий тренд з новим, з іншого – спробують розхитати старий зразок і просунути новий.  У обох випадках, менеджери мають бути сприйнятливими до споживача і медіа-мереж, розуміти, як вони працюють, і визнавати, коли потрібно надати стимул для конкурентоздатної переваги.

На рішення менеджерів впливають три класи змін:

            Розуміння як тренди розвиваються і рухаються через суспільство забезпечує перспективу, що менеджерам треба розділити процес ухвалення рішення.

Багато варіацій стилів у одязі є доступними на ринку одночасно. Майже усі «маркіровані» як особливі, як такі, що мають значення. Немаркірований виріб є родовим від його виду. Додавши колір або стиль, одяг стає маркером для деякої ідентичності. Кожна особа – чоловік або жінка – приймає рішення який стиль обрати із запропонованих на ринку. Рішення стосуються також і зачіски, косметики, одягу і аксесуарів. Багато рішень є справжньою антимодою або nofashion, також багато і фешенебельних. Люди приймають ці рішення щодня, коли вони одягаються. Оскільки рішення грунтовані частково на демографії, стилі життя, і ситуації, і частково на особі і смаку, то з'являється певна послідовність для кожного індивідуума – особистий стиль, що стає візитною карткою.

Люди входять до складу певного «племені» стилю залежно від того, де вони живуть, як вони заробляють на життя, або як вони хочуть витрачати їх вільний час. Групи розвивають спосіб одягатися, що сигналізує про ідентичність групи і естетичний код.

Оскільки існує майже нескінченний всесвіт варіацій стилю, можливості для індивідуального вираження і групового ототожнення також нескінченні. Все ж, стилі людей можуть бути класифіковані в загальних категоріях. Об'єднання стилів під спільною парасолькою понять робить можливим служіння дизайнера провідником для певного «племені» через розвиток роздрібних концептів, що апелюють до певних клієнтів, і продавців, щоб мати на меті специфічні споживчі аудиторії. Продавці називають ці схеми класифікації споживчою сегментацією.

Аналіз і синтез – два обличчя прогнозу.

У аналізі, явище розкривається, щоб досягти повнішого розуміння його компонентів. Синтез –творча реінтеграція частин. У прогнозуванні моди це означає:

Нарешті, прогнозист висуває гіпотезу що потрібно, щоб каталізувати і прискорити потік тренду через споживчі сегменти.

Навіть найшвидшим модним організаціям і компаніям необхідно мати реальну картину, яка б показувала, що споживач вважатиме для себе новим і привабливим. Прогнозування моди забезпечує інструменти, за допомогою яких можна створити саме таку картину. Навіть поки швидка мода може відповідати потребам й інтересам деяких споживачів, вона не може обслуговувати всі споживчі сегменти ринку, відповідати всім смакам або ж ціновим категоріям. Більшість компаній продовжуватимуть працювати на більш тривалому циклі розвитку продукту. Прогнозування моди консолідує зусилля виробників волокон, пряжі, тканин, будинків друку принтів, виробників одягу і роздрібних продавців. Ось як пояснює це Лі Еделькорт: «Потрібно мати схильність до усвідомленого вибору часу для презентації тренду. Якщо ви представити їх занадто рано, люди просто не зрозуміють їх і не приймуть».

Прогнозисти знаходяться в центрі постійно мінливої сцени моди і перекладають неоднозначні і суперечливі сигнали, щоб забезпечити прийняття правильних рішень. Хоча вони працюють з текстильними виробництвами, кольорами, і стилями, їх реальна робота – передбачити, чому споживачі віддадуть перевагу в майбутньому. Прогнозисти працюють на всіх стадіях виробництва тканин/одягу, час прогнозів варіюється від кількох місяців до десяти років попереду сезону. Кожен вид прогнозу і його часова лінія має важливе значення для підтримки і прийняття правильного рішення виконавцями (фахівцями).

Кожен виконавець в сфері одягу, розробляючи продукт, продаючи його, розробляючи маркетингову стратегію просування товару, в певній мірі також є прогнозистом, адже так само приймає рішення щодо майбутнього, володіючи неповною інформацією про нього. Сьогодні у компаніях прогнозування має бути спільним зусиллям, з поділом інформації між дизайном, мерчандайзингом, маркетингом, продажем, просування товару, адже тільки тоді буде створено правильний продукт, що буде вчасно запропонований цільовій аудиторії споживачів. У світі моди покращення забезпечує успіх нового товару, приваблює нових покупців, і концепція продажу лише певному сегменту ринку більш ніж виправдовує інвестиції часу і грошей в прогноз.

            Прогнозисти вважають, що саме зберігаючи зв’язок зі ЗМІ, аналізуючи зміни в культурі, спілкуючись зі споживачами, прослідковуючи зміни моди, вони можуть визначити тренди до того, як вони заволодіють ринком. Випереджуючи появу трендів, прогнозисти дозволяють компаніям точно визначати асортимент продукції в маркетингу, дають змогу скористатися новими можливостями. Провідні компанії стають все більш залежними від цього виду прогнозів, адже традиційні форми чисто кількісних передбачень стають все менш пристосованими до постійно зростаючого темпу змін сегментів ринку і умов реалізації продукції. Два чинники роблять прогноз важливішим сьогодні ніж будь-коли раніше: глобальна природа виробництва одягу і маркетингу, і переміщення до заснованих на часі стратегій змагання.Передбачаючи тренди, прогноз створює конкурентоздатну перевагу, є умовою розробки продукту з урахуванням переваг споживача, і полегшує своєчасне прибуття продукції на ринок.

            Сьогодні прогнозисти об’єднують традиційні підходи прогнозування з електронними на кожній стадії дослідження, організації, аналізу, інтерпретації та представлення.

            Короткостроковий прогноз – це процес, що розпочинається за два-три роки перед  представленням товару в крамниці. Цей одночасно партнерський і конкурентоздатний процес дозволяє сегментам виробництва текстилю/одягу об’єднувати сезонні товари навколо поглядів, що можуть бути представленні в пресі або ж через магазини. Проте прогнозування включає визначення розвитку текстильних варіацій, прогноз кольору, розвитку стилю як в демонстраціях міжнародних показів моди і виставкових залах виробників. Ці джерела забезпечують необхідне спрямування інформації для своєчасного і успішного введення сезонної зміни.

            Часова лінія короткострокового прогнозу у два-три роки дозволяє спеціалістам брати преваги розвитку і найвигідніше представляти свою продукцію на ринку. Але цієї лінії часу недостатньо, щоб рішення стосувалися повторного розташування товарів чи продовженню асортименту товару, для початку нового бізнесу, представлення бренду по-новому чи планування нових концепцій продажу. Ці рішення потребують нових підходів до прогнозування зі значно більшими часовими лініями прогнозування. Довгостроковий прогноз може бути суттєвішим для організації, оскільки він враховує соціальні зміни та демографію. Демографічні прогнози відносяться до найбільш стійких видів прогнозів. Прогноз соціальних змін та технологічного розвитку набагато складніший.

Багато людей хвилюються, що вони не визначать тренди досить рано, щоб перетворити їх на капітал. Зміщення у стилях життя приводить у дію каскади трендів, яким потрібно десь десять років, щоб пройти крізь культуру, здійснити вплив на промисловість і досягти усіх рівнів ринку. Прогнозистам, що працюють в сфері одягу, потрібна рання попереджувальна система, яка б точно виявляла тренди для специфічної категорії продукту і сегменту ринку. Хоча розрахунок часу є важливим, інформація про тренд є дуже необхідною, на якому б етапі життєвого циклу він не знаходився. Інколи є дуже важливим знати коли популярність тренду вже йде до кінця. Коли  мода наближається до пункту свого закінчення, це хороший час, щоб розглядати трендсеттерів з метою ідентифікувати наступний великий тренд. Разом короткострокові і довгострокові підходи прогнозування поставляють з доступом до інформації фахівцям індустрії текстилю/одягу засоби, за допомогою яких вони формують підтримку для своїх рішень.

Короткострокове і довгострокове прогнозування мають різні часові горизонти в межах виробничого циклу(Схема 1). Основою, на якій все тримається в проектуванні одягу та складанні каталогів є виробник. Прогноз – це круговорот, що розпочинається з довгострокового прогнозу – у цьому контексті  прогноз триває 12 місяців, але може бути як коротким 6 місяців, так і довгим 18 місяців. Прогнози розвивають за допомогою продажів, мерчандайзингу менеджерів, використовують вклад роздрібних продавців, аналіз (від одного-до трьох років від дати), дослідження історій продажів, ринку. Ця робота, довгострокове прогнозування, показує бізнесові очікування виробника в часових термінах і стилях, що розробляються кожен місяць. Короткострокове прогнозування включає визначення як основних, так і додаткових товарів, що допомагають деталізувати річ, щотижневе виробництво стилю, кольору, розміру. Належний прогноз забезпечує своєчасну доставку товару роздрібному продавцеві.

Довгострокове прогнозування у виробництві одягу стежить за плануванням і складанням каталогів (визначенням асортименту) для роздрібного продавця, адже все має бути готовим до моменту, коли будуть отримані замовлення. Замовлення представлені як вклад до короткострокових прогнозів. Якість довгострокового прогнозу можна визначити, порівнявши очікувану кількість замовлень з фактичною.

Інформація про стеження за проектуванням одягу і процесом складання асортименту, прогнозами і замовленнями повертається назад до джерела – текстильних мануфактур. Процес дуже схожий з процесом у виробництві одягу на виробничих рівнях. Період часу від початкового прогнозу до доставки готового товару для виробника одягу коливається від 6 до 16 місяців. Стеження за процесом на один крок назад приводить до виробників пряжі та волокон, де подібний процес прогнозування має місце.

Тренди моди в промисловості вводять модель як вклад для прийняття рішень роздрібними продавцями, як частину проектування на інших стадіях виготовлення одягу, текстилю, волокон, пряжі. Прогноз кольору зазвичай робиться за 20-24 місяців до сезону продажу, текстильний прогноз – від 12 до 24 місяців. Міжнародні виставки тканин представляють нові тренди в тканинах за один рік перед сезоном продажу. Уся ця попередня діяльність націлена на наявність правильного продукту у потрібний час при першому ж запиті.

Сегменти індустрії моди об’єднують інформацію прогнозів кольору і текстилю у темах, що відображають дух часу. Ці прогнози служать, щоб координувати ланцюг постачання для процесу розробки продукту.

Багато організацій і сервісів порад є доступними, щоб забезпечити і попередити фахівців про тренди моди:

- єдині для торгівлі покази, що демонструють тканини та принти для кожного сезону.

- репортажі моди, що доставляють новини від подіумів до ЗМІ.

- прогнозисти кольору проводять семінари в межах функції індустрії.

- виробничі торгові асоціації підтримують тканні бібліотеки моди для дослідників, де представлені певні  модифікації для фахівців індустрії одягу.

- преса, що охоплює торгівлю пише про різні заходи та містить репортажі з інформацією по прогнозуванню.

             Члени груп, що займаються розробкою продукту, продавці та власники роздрібних крамниць беруть участь в різних подіях, читають пресу, щоб зібрати інформацію про тренди. Деякі члени команди делегуються особливо, щоб розвідати найостаннішу інформацію про тренди і знайти джерела найостанніших тканин, прикрас і відкриттів.

Схема 1

            Короткострокові і довгострокові прогнози  використовуються на різних проміжках часу залежно від того охоплюють вони всі складові ринку чи лише виробничий цикл проектування і виготовлення одягу.

Проте, ніяка розвідувальна організація не може зробити усе необхідне, щоб підтвердити напрям моди.

Більшість компаній одягу підписуються на послуги однієї або більше організацій, чия робота це – розвідати ринок і повідомити замовникам. Ці послуги надають інформацію про тренди аж до двох років попереду сезону продажів. Іноді, сервіси прогнозування є частиною офісу або ж незалежною компанією, їх роль – розвідати ринок і розробити поради мерчандайзингу для крамниць роздрібної торгівлі. Деякі сервіси спеціалізуються в забезпеченні інформації тільки в одному форматі (наприклад, відео) або на теми, по яким спеціалізується (наприклад, колір). Оскільки вони служать, як, координуючі пункти для інформації по прогнозуванню трендів, їх послуги справляють значний вплив на промисловість моди (дивитися додаток для внесення в список цих фірм).